Головна сторінка

Шановні користувачі сайту,

Маю велику честь представити вашій увазі один із важливих механізмів високоякісної підготовки спеціалістів в сфері суспільствознавства – навчального, науково-методичного сайту «Politeia». Цей сайт був запропонований та розроблений на волонтерських засадах професорсько-викладацьким і студентським складом кафедри політології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Всім вам відомо, що політологія як наука та навчальна дисципліна виникла досить давно. Це один із найважливіших здобутків людського розуму, без якого неможливе існування суспільства. У сучасному розумінні це науковий орієнтир, за допомогою якого моделюється, прогнозується й організується політичне життя держави і суспільства. Саме тому розробники й укладачі сайту звертаються саме до історії і теорії політологічної науки, якій належить особливе місце у системі суспільствознавства.

Відомо, що проблеми політики, держави, права, влади та ін. є об’єктами дослідження та вивчення багатьох гуманітарних наук: політології, юриспруденції, філософії, політекономії, соціології, етики і т.д. Кожній з них, з урахуванням взаємозв’язків і взаємовпливів, притаманний свій підхід до вивчення цих загальних суспільних явищ. З’ясування політологічних проблем історичного знання про минуле і сучасне людського суспільства, яке виокремлюється в автономну галузь суспільствознавства, потребує специфічного визначення його предмета, розкриття його змісту, вироблення адекватних часу методологічних і методичних рішень і прийомів практичного застосування.

Для нас історія політичної науки – це не різноманітні фрагментарні витяги з промов чи суджень різних мислителів, громадянських і політичних діячів, письменників та інших про політику, зафіксовані в різні часи і зумовлені певними історичними умовами, які не доведені до рівня самостійного теоретичного знання. Історія політичної науки – це історія виникнення, розвитку і становлення теоретичного знання, де в концентрованому логіко-понятійному виразі реалізується процес пізнання світу політичного життя та його виокремлення в самостійну підсистему людського соціуму.

Сайт укладений таким чином, щоб отримати більш-менш вичерпні та адекватні реальності знання про певний політичний феномен за рахунок пізнання шляху його розвитку до моменту становлення як завершеного факту суспільного життя. Політолог, знаючи закономірності розвитку того чи іншого політичного феномену чи явища та здійснивши науковий аналіз реалій, може моделювати і прогнозувати перебіг суспільно-політичних процесів. Тому сьогодні можна вивчати політологію лише як науку в багатоманітній складності всього світу політичного, в його, до певної міри, завершеності крізь призму історичного розвитку і реальної соціальної дійсності, як взаємодії історично сформованих соціальних сил, соціокультурного і політико-культурного досвіду.

Під світом політичного ми розуміємо таку сферу суспільного життя, яка включає в себе державно-правову, партійну, виборчу та інші системи. Зокрема, вона включає в себе структурні та системні компоненти, які притаманні аспектам політичного планування і правління, панування і співробітництва, конституювання влади і політичної нерівності, механізмам правління в рамках різноманітних державно-політичних систем, відносин людей з інститутами влади, механізмам забезпечення єдності, життєдіяльності і безперебійного функціонування політичної системи, політичної соціалізації, політичної комунікації і засобам масової інформації і тощо.

За умови глибокого аналізу світу політичного можна чітко визначити в ньому одночасно, і сферу діяльності і форму діяльності. Політика в цілому пов’язана як із руйнацією, так і з будівництвом, з добром і злом, з миром і насильством тощо. Але стрижневою лінією розвитку світу політичного до наших днів залишається основне — досягнення благополуччя для якомога більшої кількості людей. У зв’язку з цим людина визначається як центральний суб’єкт політики.

Саме у такий спосіб укладався наш сайт, з тим, щоб сконцентрувати увагу користувача на нерозривній єдності політичної теорії і політичної практики в їх історичному розвитку. Водночас, варто підкреслити декілька узагальнених підходів щодо вивчення політичних вчень взагалі.

По-перше, об’єктивною основою історії політологічної науки являються її першоджерела. З одного боку, це ті невичерпні сховища, із яких ми беремо історичні факти, а з іншого – вони самі, як об’єктивні явища постають історичними подіями, залишками минулого, фіксованим відображенням людських пристрастей, намірів, цілеспрямованої людської діяльності на виробництві, в політиці, культурі, науці, мистецтві. Першоджерело – це те, з чого починається будь-яке вивчення історії. Без цього неможливо зрозуміти не тільки саму історію, але і політологію взагалі.

Для політологів як практиків так і теоретиків найбільш важливими являються письмові джерела, які дійшли до нас, починаючи із прадавніх часів до сьогодення, і які надзвичайно складно піддаються якійсь класифікації. Перші писемні джерела які започатковують історію світу політичного – це шумерська і єгипетська ієрогліфіка (кінець IV – початок III тисячоліття до н.е.). Ще раніше знайдені в Китаї письмові пам’ятки відносяться до XV ст. до н.е. До цього часу не розшифровані джерела, які були написані на протобіблейській писемності, на писемності матія. Мікейські протоіндській, протоеламській, писемності Кавказької Албані, харапської, етруської, кохау poнго-ронго, ольмеків, мешканців Усати. При такому історичному розмаїті першоджерел можна вдатися до їх класифікації за тематичними та видовими ознаками. З цією метою розробляється кінотека, що дасть можливість користувачам поглибити свої знання.

По-друге, політична теорія постає як впорядковане дослідження політичних проблем, більшість із яких здобули визнання в галузі філософії й літератури в широкому її розумінні. Платон, Арістотель, Т. Гоббс, Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо, Г. В. Ф. Гегель, І. Кант і К. Маркс — видатні постаті в історії західної інтелектуальної традиції загалом та її політичного аспекту зокрема.

По-третє, у дослідженні історії політичної науки ми маємо насамперед усвідомити одну дуже важливу річ, а саме, що наш головний об’єкт вивчення — зібрання писаних праць, а не, навіть якби це було можливим у більш ніж широкому розумінні, справжні політичні інституції, практичні дії та звичаї. Отож міркування літературного й логічного аналізу доконечно будуть важливими, але це не означає, що будь-який політичний твір можна розглядати поза політичною практикою, якій цей твір присвячено.

По-четверте, і політичні інститути, і політичні теорії — складники культури; вони — продовження фізичної сутності людини. Групи людей створюють інститути і звичаї, байдуже, є поруч філософ, який осмислив би їх, чи ні; одначе, коли Ж.-Ж. Руссо чи К. Маркс по суті записують свої міркування з певного приводу, ці міркування почасти можуть стати і стають способами, в які суспільства створюють свої інститути і звичаї.

По-п’яте, політичні інститути й політичні теорії взаємо проникають і зливаються в тому розумінні й тією мірою, що й ті, й ті прагнуть об’єднувати людей, об’єкти й події під певним поняттям спільного добра чи спільного інтересу. Істотною функцією політичної науки в її історичному вимірі є не лише показ того, чим є політична практика, а й того, що вона означає. Адже саме показуючи, що означає практика або що вона має означати, політична теорія здатна змінити те, чим ця практика є.

На нашому сайті розміщено велику кількість першоджерел, що становлять основу джерельної бази цієї дисципліни. Вони видані і знаходяться у бібліотеках окремими творами, або анотаціями, про що свідчить бібліографія кожної частини цього сайту.

Особливими джерелами для вивчаючих історію політичної науки є енциклопедичні видання з філософії, політології, соціології, культурології, психології та інших гуманітарних наук. Вони також вказані в списках літератури. Необхідно звернути увагу і на монографічну літературу та навчальні підручники, в яких розкривається вказана тема.

Таким чином, підсумовуючи все сказане вище, автори і укладачі сайту «Politeia» ставлять за мету допомогти всім користувачам у вирішенні наступних завдань:

• набутті знань про формування понятійно-категоріального апарату політичної науки, методологічні засади та методи дослідження історії зарубіжних політичних вчень;
• набутті та закріпленні знань про природу політичних процесів, політичні інститути, різновиди політичних систем, форм держав в різні історичні епохи в політичних концепціях зарубіжних учених;
• набутті досвіду критичного оцінювання різноманітних теоретичних підходів та концепцій в історії зарубіжних політичних вчень;
• формуванні у студентів навичок виокремлювати теоретичні й прикладні аспекти політологічного знання, раціонального та ірраціонального в політиці;
• набутті навичок практичного застосування теоретичних знань для аналізу політичних процесів та явищ в Україні та інших державах.

Автори-розробники і укладачі сайту щиро вдячні ректору Київського національного університету імені Тараса Шевченка Губерському Л.В., панам проректорам Закусилу О.К. і Бугрову В.А., декану філософського факультету Конверському А.Є. та завідувачу кафедри політології Цвиху В.Ф. за їх кваліфіковану допомогу в підготовці цього сайту.

Кирилюк Ф.М

Для доступу до матеріалів курсу зареєструйтеся під своїм ім’ям та зверніться до викладача.

Останні новини: